Випуск 1
       Випуск 2
       Випуск 3


Google







Українська звитяга. Козацька доба

  УДК 94(477) "15/16" ББК 63.3(4УКР)44

  Українська звитяга. Козацька доба /Автори проекту В. Карпов, І. Чичкань. - К., Центральний музей Збройних Сил України, 2009. - 136 с: іл. ІSBN 966-7025-17-9
  У книзі висвітлюються визначні битви на території України XVI - XVII ст. Багатоілюстроване видання розраховане на широке коло читачів.

ВСТУПНЕ СЛОВО


  Період кінця XV - третьої чверті XVIII ст. характеризується таким визначальним явищем європейської історії як існування на теренах України козацької держави. Вперше козаки на центральних українських землях згадуються у 1489 р., коли вони допомогли війську польського короля Яна Ольбрехта наздогнати й розгромити татарський загін на Брацлавщині. На початок XVII ст. козацтво починає усвідомлювати свою роль носія української державності і перетворюється на окрему станову групу з економічними і суспільними звичаями й традиціями. Запорізька Січ, що з середини XVI ст. була центром козацтва і його військовою академією, поступово розвинулася у політичний і військовий центр всієї України. За Дмитра Вишневецького вона стає провідним лідером боротьби за національні права й виходить на міжнародну арену.
  У другій половині XVI ст. козаки боролися з турецькими військами у Молдові. 1574 р. на чолі з Іваном Свирчевським (Свірговським) вели бої з ними в союзі з молдавськими повстанцями. У 1577 р. ватажок запорожців Іван Підкова захопив Ясси і на короткий час став молдавським господарем.
  У цей період активізувалися морські походи козаків проти Кримського ханства і Туреччини. Найбільш вдалі морські походи кінця XVI - початку XVII ст. відбулися під керівництвом Богдана Ружинського, Самійла Кішки, Михайла Наймановича, Петра Сагайдачного.
  Наприкінці XVI - на початку XVII ст. українськими землями прокотилася хвиля селянсько-козацьких повстань, у яких козацтво виступило як організована сила. До нього долучилися селяни і міщани. Повстанці прагнули визволити Україну від іноземного панування. Битва під Оршею 8 вересня 1514 р.
  Перше могутнє повстання спалахнуло на Київщині, Брацлавщині і Волині у 1591 - 1593 рр. Його очолив гетьман реєстрового козацтва Криштоф Косинський. Навесні 1594 р. в Україні вибухнуло нове повстання під проводом Северина Наливайка, Григорія Лободи і Матвія Шаули.
  На тлі посилення кріпосницького і релігійного гніту в Україні та безперервних воєн, які вела Річ Посполита, у 20-х рр. XVII ст. фактично встановлюється козацьке панування на Східній Україні. Для відновлення режиму у вересні 1625 р. сюди було спрямоване коронне військо на чолі з С. Конецпольським. Саме у цей час козацтво Січі обрало своїм ватажком Марка Жмайла, який і очолив козацько-селянське повстання 1625 р. проти польсько-шляхетської влади, що охопило майже всю Наддніпрянщину.
  Тоді ж на Запорожжі набуває авторитету кошовий отаман Петро Сагайдачний. Він організовує морські походи у межі Кримського ханства і Османської імперії, зокрема, на Очаків, Перекоп і Кафу. До епохи Богдана Хмельницького Сагайдачний - один з найталановитіших українських дипломатів, державних діячів і полководців, який зумів окремі козацькі загони перетворити на військо з суворою дисципліною.
  У 30-х рр. XVII ст. відбулася низка повстань проти польсько-шляхетської влади - під проводом Тараса Федоровича (1630 р.), Івана Сулими (1635 р.), Павла Бута (1637 р.), Якова Острянина, Карпа Скидана і Дмитра Гуні. У битві під Говтвою 26 квітня 1638 р. повстанці здобули перемогу над кварцяним військом. У Жовнинській битві 3 (13) червня 1638 р. вони зазнали поразки. Обравши гетьманом Дмитра Гуню, запорожці продовжили боротьбу. Одна з головних битв - на Старці.
  Попри те, що повстання кінця XVI - першої половини XVII ст. успіху не мали, вони відіграли велику роль в історії визвольних змагань українського народу і становленні традицій українського козацтва. У ході цих повстань народні маси набували досвіду організації й ведення збройної боротьби.
  Посилення економічного визиску, швидкі темпи закріпачення, наростання національного гноблення, а також зіткнення інтересів козацької України й Речі Посполитої призвели до української національної революції, що почалася у лютому 1648 року. Очолив її Богдан Зиновій Хмельницький - видатний державний і військовий діяч, гетьман України у 1648 - 1657 рр. Богдан Хмельницький був також засновником і керманичем Української козацької держави, що постала в ході визвольних змагань.
  Найважливішу роль у Визвольній війні відігравало козацтво. Саме воно стало кістяком армії, основою нової політичної еліти. Активну участь у повстанні взяло селянство, міщанство, частина дрібної шляхти і нижче православне духовенство. Боротьба мала національно-визвольний, релігійний і соціальний характер. Кампанія 1648 року принесла блискучі перемоги над кварцяною коронною армією Речі Посполитої у Жовтоводській і Корсунській битвах та над шляхетським ополченням у Пилявецькій битві й завершилася походом козацького війська під Львів і Замостя. Річ Посполита стояла на межі воєнної катастрофи. Після переможних битв та успішно проведених збройних кампаній гетьман Богдан Хмельницький урочисто в'їхав до Києва.
  1649 р. Богдан Хмельницький з допомогою кримського хана здобув переконливі перемоги над шляхетським і королівським військом під час Збаразької облоги та у Зборівській битві. На визволених землях почала складатися нова військово-адміністративна і політична система, формувалась козацька національна держава. Збаразька облога. Літо 1649 р.
  Поразка у Берестейській битві (червень 1651 р.) негативно вплинула на бойовий дух армії. Бої під Білою Церквою у вересні 1651 р. показали, що польська армія не в змозі подолати козаків. Навесні 1652 р. Богдан Хмельницький у Батозькій битві вщент розгромив 30-тисячне польське військо. Фактично було відновлено дію Зборівського договору 1649 р.
  На середину XVII ст. Україна затиснута поміж трьома могутніми державами - Московським царством, Польщею і Оттоманською імперією та її васалом - Кримським ханством. У складних умовах постійної збройної боротьби виникла потреба укласти сталий військовий союз, що призвело до підписання Переяславської угоди 8 січня 1654 року з Московією. За військом Запорозьким зберігалася широка автономія, яка з часом поступово обмежувалася царськими указами.
  По смерті Богдана Хмельницького з 1657 року для України настав час безперервних воєн і змагань за владу-так званий період Руїни, протягом якого були втрачені практично всі здобутки визвольних змагань.
  З серпня 1657 по січень 1667 р. відбулося різке загострення соціально-політичної боротьби й посилення втручання сусідніх держав у внутрішні справи України. Гетьман Іван Виговський повів рішучу боротьбу проти наступу царських воєвод і втягнувся у конфронтацію з Москвою, що призвело до укладення Гадяцького договору з Польщею (1658 р.) і Конотопської битви з царським військом (1659 р.).
  Визвольні змагання XVII ст. мали велике історичне значення: у їх ході сформувалася українська державна ідея, що стала для наступних поколінь своєрідним заповітом у боротьбі за незалежність; вони дали могутній імпульс для розвитку самосвідомості українського народу, склалася нова політична еліта, яка захищала національні інтереси.
  Українська революція XVII ст. стоїть в одному ряді з європейськими революціями XVI - XVII століть. Саме в XVII ст. відбулася більшість визначальних для України битв. Такої кількості їх не знає жодне століття в українській історії.
  Із здобуттям державної незалежності України інтерес суспільства до найважливіших воєнних подій з історії власної держави значно зріс. Це пов'язано з подальшою еволюцією процесів державотворення, розвитком української національної ідеї, прагненням у минулому знайти міцну опору військово-патріотичному вихованню молодого покоління. Дослідження збройної боротьби українського народу за державність і незалежність впродовж багатьох століть належить до першочергових завдань сучасних істориків.

  ЗМІСТ
  ВСТУПНЕ СЛОВО
  БИТВА ПІД ОРШЕЮ
  ВЗЯТТЯ КАФИ П.САГАЙДАЧНИМ
  ПОХІД П.САГАЙДАЧНОГО НА МОСКВУ
  БИТВА ПІД ХОТИНОМ
  БИТВА В УРОЧИЩІ ЖОВТІ ВОДИ
  БИТВА ПІД КОРСУНЕМ
  ВЕЛИКА ПЕРЕМОГА ПІД ПИЛЯВЦЯМИ
  ЗБАРАЗЬКА ОБЛОГА
  БИТВА ПІД ЗБОРОВОМ
  БИТВА ПІД БЕРЕСТЕЧКОМ
  БИТВА ПІД БАТОГОМ
  ЖВАНЕЦЬКА ОБЛОГА
  КОНОТОПСЬКА БИТВА